-
1 malevolence
{mə'levələns}
n злоба, злост, неприязън, зла воля* * *{mъ'levъlъns} n злоба, злост, неприязън; зла воля.* * *злоба; злост;* * *n злоба, злост, неприязън, зла воля* * *malevolence[mə´levələns] n злоба, злост, неприязън; зла воля, зловолие. -
2 despite
{dis'pait}
I. prep въпреки
II. 1. презрение
2. злоба, злост, зложелателство
in DESPITE of въпреки, напук на
in one's own DESPITE в собствена вреда* * *{dis'pait} prep въпреки.(2) {dis'pait} n ост. 1. презрение; 2. злоба, злост, зложелат* * *въпреки;* * *1. i. prep въпреки 2. ii. презрение 3. in despite of въпреки, напук на 4. in one's own despite в собствена вреда 5. злоба, злост, зложелателство* * *despite[dis´pait] I. prep книж. въпреки; II. n ост. злоба, злост, зложелателство; in \despite of въпреки, макар и, напук на, противно на; in s.o.'s \despite напук на някого. -
3 malice
{'mælis}
1. злоба, зла воля, злост, злонамереност
to bear someone MALICE, to bear MALICE to/towards someone имам/храня лоши чувства към някого
2. юр. умисъл
with/of/through MALICE prepense, with MALICE aforethought с умисъл, злонамерено* * *{'malis} n 1. злоба, зла воля, злост; злонамереност; to bear s* * *умисъл; злоба; злонамереност;* * *1. to bear someone malice, to bear malice to/towards someone имам/храня лоши чувства към някого 2. with/of/through malice prepense, with malice aforethought с умисъл, злонамерено 3. злоба, зла воля, злост, злонамереност 4. юр. умисъл* * * -
4 rancour
{'ræŋkə}
n ненавист, омраза, злоба, озлобение, злост* * *{'rankъ} n ненавист, омраза; злоба, озлобение; злост.* * *омраза; злоба; ненавист;* * *n ненавист, омраза, злоба, озлобение, злост* * * -
5 virulence
{'viruləns}
1. отровност
2. сила (на действие), вирулентност
3. злоба, злост* * *{'virulъns} n 1. отровност; 2. сила (на действие), вирулент* * *отровност; злост; злоба;* * *1. злоба, злост 2. отровност 3. сила (на действие), вирулентност* * *virulence, -cy[´viruləns, -si] n 1. отровност; 2. сила (на действие), вирулентност; 3. злоба, злост, озлобление, злъч. -
6 gall
{gɔ:l}
I. 1. жлъч (течността)
2. жлъчка, жлъчен мехур
3. прен. жлъч, злоба
to vent one's GALL on изливам злобата си върху
to dip one's pen in GALL пиша жлъчно
4. разг. нахалство, наглост, безочливост
5. нещо крайно неприятно, огорчение, горчив хап (и GALL and wormwood)
II. 1. протъркано/ожулено място, набито място, пришка (на кон)
2. прен. раздразнение, горчилка, огорчение, злост
III. 1. протривам, ожулвам
2. дразня, предизвиквам, безпокоя, тревожа, унижавам, оскърбявам, огорчавам
IV. n бот. шикалка (и gall-nut)* * *{g£:l} n 1. жлъч (течността); 2. жлъчка, жлъчен мехур; 3. прен. (2) {g£:l} n 1. протъркано/ожулено място; набито място, пришка <BR><BR>{3}{g£:l} v 1. протривам, ожулвам; 2. дразня, предизвиквам; без{4} {g£:l} n бот. шикалка (и gall-nut).* * *шикалка; тревожа; предизвиквам; дразня; жлъчка; жлъч;* * *1. i. жлъч (течността) 2. ii. протъркано/ожулено място, набито място, пришка (на кон) 3. iii. протривам, ожулвам 4. iv. n бот. шикалка (и gall-nut) 5. to dip one's pen in gall пиша жлъчно 6. to vent one's gall on изливам злобата си върху 7. дразня, предизвиквам, безпокоя, тревожа, унижавам, оскърбявам, огорчавам 8. жлъчка, жлъчен мехур 9. нещо крайно неприятно, огорчение, горчив хап (и gall and wormwood) 10. прен. жлъч, злоба 11. прен. раздразнение, горчилка, огорчение, злост 12. разг. нахалство, наглост, безочливост* * *gall[gɔ:l] I. n 1. жлъч; 2. жлъчка, жлъчен мехур; 3. прен. жлъч, злоба, зложелателство, озлобление; to vent o.'s \gall on s.o. изкарвам си яда, изливам злобата си върху някого; to dip o.'s pen in \gall пиша с жлъч (злоба); 4. ам. sl нахалство, наглост, безочие; наглост; • \gall and wormwood крайно неприятен. II. n ожулено, протрито място; подутина, пришка (на кон); III. v 1. протривам, ожулвам, протърквам, охлузвам ( кон); 2. дразня, предизвиквам; тревожа, безпокоя. IV. n бот. шикалка (и gall-nut). -
7 invidiousness
обидност; жлъчност; злост;* * *invidiousness[in´vidiəsnis] n обидност, злост, жлъчност; неудобство, неприятност. -
8 spite
{spait}
I. n яд, злоба, проклетия, злина
from/in/out of SPITE от злоба, напук
to have a SPITE against имам зъб на
in SPITE of въпреки
II. v правя напук, дразня, ядосвам, обиждам
to cut off one's nose to SPITE one's face сам си навреждам oт желание да ядосам/да навредя на някого, заради бълхата изгарям дюшека* * *{spait} n яд; злоба, проклетия, злина; from/in/out of spite от злоб(2) {spait} v правя напук, дразня, ядосвам; обиждам; to cut off* * *злоба; злост;* * *1. from/in/out of spite от злоба, напук 2. i. n яд, злоба, проклетия, злина 3. ii. v правя напук, дразня, ядосвам, обиждам 4. in spite of въпреки 5. to cut off one's nose to spite one's face сам си навреждам oт желание да ядосам/да навредя на някого, заради бълхата изгарям дюшека 6. to have a spite against имам зъб на* * *spite [spait] I. n злоба, злост; from ( out of, in) \spite от злоба; to have a \spite against имам зъб на; \spite fence юрид. ограда, издигната само, за да пречи на съседа; in \spite of въпреки, на пук на; II. v вредя нарочно, правя напук на; обиждам; дразня, ядосвам; he did it only to \spite me направи го само да ме ядоса; to cut off o.'s nose to \spite o.'s face сам си навреждам от желание да отмъстя на някого или да го ядосам. -
9 fume
1. n1) дим; кіптява2) пара; випар3) сильний (різкий) запах4) збудження, хвилювання5) приступ гніву2. v1) обкурювати; димити, коптити2) випаровуватися3) хвилюватися, роздратовуватися; кипіти від злості, сердитися4) морити (дуб)5) поет. кадити фіміамом* * *I [fjuːm] n1) дим2) pl пари ( не водяні); випари3) сильний, різкий запах4) збудження; хвилювання; напад гнівуII [fjuːm] v1) обкурювати, коптити2) диміти; випаровуватися4) хвилюватися, дратуватися; кипіти від злості5) пoeт. обкурювати пахощами -
10 rage
1. n1) лють; гнів; несамовитістьto put smb. into a rage — розлютити, розгнівити когось
2) шаленство, нестямність3) пристрасть, пристрасне прагнення (до чогось — for)4) спалах, вибух6) запал; бойовий дух7) поет. божевілля, безумство8) поет. екстаз; натхнення9) похіть10) повінь, потоп; приплив2. v1) бути в гніві (в люті); шаленіти, казитися від злостіto rage at (against) smb., smth. — злитися (гніватися) на когось, на щось
2) бушувати, лютуватиto rage oneself out — заспокоїтися, вщухнути (про бурю)
* * *I n1) лють, гнів, скаженість2) шаленство (вітру, вогню)3) ( for) пристрасть; палке прагнення ( до чого-небудь)4) вибух, спалах (горя, почуттів)5) ( the rage) поголовне захоплення ( чим-небудь); схиблення ( на чому-небудь)6) запал, жар; бойовий дух7) пoeт. екстаз (пророка, поета); натхнення8) повінь, потоп; приплив9) icт.,; пoeт. божевілляII v1) бути в гніві, у люті; рвати е метати; біситися від злості; шаленіти ( to rage and fume)2) бушувати, лютувати (про бурю, епідемію) -
11 bane
{bein}
1. поет. зло, напаст, гибел, проклятие
2. ост., прен., в съчет. отрова* * *{bein} n 1. поет. зло, напаст, гибел; проклятие; 2. ост., прен.,* * *проклятие; напаст;* * *1. ост., прен., в съчет. отрова 2. поет. зло, напаст, гибел, проклятие* * * -
12 nastiness
{'na:stinis}
1. мръсотия
2. неприличие, безсрамие
3. лош нрав* * *{'na:stinis} n 1. мръсотия; 2. неприличие, безсрамие; 3. ло* * *безсрамие; неприличие;* * *1. лош нрав 2. мръсотия 3. неприличие, безсрамие* * *nastiness[´næstinis]n 1. мръсотия;2. неприличие,безсрамие;неприличенизраз(мисъл);3. неприятен(отблъскващ)характер;злоба,злост. -
13 venom
{'venəm}
1. отрова (на змия, скорпион и пр.)
2. прен. отрова, злъч, злоба, злина* * *{'venъm} n 1. отрова (на змия, скорпион и пр.); 2. прен. отрова* * *отрова; жлъч; злоба; злина;* * *1. отрова (на змия, скорпион и пр.) 2. прен. отрова, злъч, злоба, злина* * *venom[´venəm] n 1. отрова (на змия, скорпион и под.); 2. прен. отрова, жлъч, злоба, злост, злина, злъч, озлобление. -
14 virus
{'vaiərəs}
1. вирус
2. attr вирусен* * *{'vaiъrъs} n 1. вирус; 2. attr вирусен.* * *отрова; вирус; зараза; жлъчност; злоба;* * *1. attr вирусен 2. вирус* * *virus[´vaiərəs] n 1. вирус (и комп.); 2. прен. зараза, отрова; 3. прен. злоба, злост, злъчност. -
15 wrongdoer
{'rɔŋ,du:ə}
n човек, който нарушава законите/морала, злосторник, престъпник, нарушител, грешник* * *{'rъn,du:ъ} n човек, който нарушава законите/ морала; злост* * *злосторник;* * *n човек, който нарушава законите/морала, злосторник, престъпник, нарушител, грешник* * *wrongdoer[´rɔʃ¸du:ə] n 1. грешник; 2. злосторник, престъпник, злодей. -
16 apoplectic
adj мед.апоплексичний; схильний до апоплексії* * *= apoplectical; a1) мeд. апоплексичний; який страждає від апоплексії; схильний до апоплексії2) розм. червоний ( про колір обличчя); червоновидий, який почервонів ( від злості); загрозливий для життя ( про хвилювання) -
17 sizzle
1. n розм.1) шипіння (під час смаження)2) сильна спека; спопеляючий жар; пекло2. v1) шипіти (під час смаження)2) спопеляти, обпалювати* * *I n1) шипіння, сичання (чого-небудь, що смажиться на вогні)2) сильна спека, пеклоII v1) шипіти, сичати ( при смаженні)2) опаляти, спопеляти4) кипіти від злості, обурення -
18 unadulterated
adj1) справжній, непідроблений, нефальсифікований2) чистий, найчистіший* * *a1) справжній, непідроблений, природний2) чистий, найчистіший -
19 wig
1. n1) перука, парик2) жарт. волосся, шевелюра, чуприна; чубок3) посадова особа в перуці (суддя тощо); сановник, вельможа; велике цабе4) розм. прочухан5) амер., розм. голова, мозок6) амер., розм. інтелігент; розумаха7) амер., розм. білий (у мові негрів)2. v1) надівати перуку2) розм. дати прочухана; посварити3) амер., розм. набридати (комусь), чіплятися4) амер., розм. утішатися, зазнавати насолоди; блаженствувати* * *I n1) перука; чуб; волосся, шевелюра2) посадова особа в перуці ( суддя); сановник, шишка3) прочуханка4) cл.; cл. голова, мізкиto blow one's wig — сходити с розуму, біситися
5) cл.; cл. інтелігент, розумник6) cл.; cл. білий ( в мові негрів)••my wig (s)! — Боже мій! ( виражає подив)
wigs on the green — звалище, бійка; шумна сварка, скандал
II vthe wig, the scalpel and the cloth — юриспруденція, медицина та церква
1) одягати перуку; постачати перуки( акторам)2) давати прочухану; вичитувати3) cл.; cл. надокучати (кому-н.); приставати4) cл.; cл. насолоджуватися ( музикою); блаженствувати -
20 apoplectic
= apoplectical; a1) мeд. апоплексичний; який страждає від апоплексії; схильний до апоплексії2) розм. червоний ( про колір обличчя); червоновидий, який почервонів ( від злості); загрозливий для життя ( про хвилювання)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
злост — същ. злоба, завист, зложелателство, злина, жлъч, омраза, вражда, язвителност, лошавина, неприязненост, ненавист, злорадство същ. зла воля, злонамереност, неприязън същ. озлобение същ. раздразнение, горчилка, огорчение … Български синонимен речник
злостивий — а, е. 1) Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; злий (у 1 знач.). || Сердитий, роздратований. || Хижий, лютий (про тварин). 2) Який виражає зло, злість. Злостивий усміх. 3) Сповнений зла, злорадства, злості. Злостива фантазія. ||… … Український тлумачний словник
ти — тебе/ (з прийм.: від те/бе, до те/бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1) Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь якої особи в грубому, фамільярному плані). || Вживається у внутрішньому мовленні при звертанні… … Український тлумачний словник
Бобков, Евгений Алексеевич — Протоиерей Евгений Бобков Имя при рождении: Евгений Алексеевич Бобков Род деятельности: священнослужитель Дата рождения: 6 июня 1939 … Википедия
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия
виміщати — а/ю, а/єш, недок., ви/местити, ещу, естиш і ви/містити, іщу, істиш, док., перех. і чим, рідко. Задовольняти почуття злості, досади і т. ін., роблячи кому небудь неприємність, зло … Український тлумачний словник
дражнити — дражню/, дра/жниш, недок., перех., розм. 1) Навмисне злити кого небудь, викликати гнів у когось; дратувати, дрочити. 2) ким, чим. Насміхатися з кого небудь, вигадуючи образливі прізвиська. 3) Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; … Український тлумачний словник
дратувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; роздратовувати, злити. 2) Навмисне злити, виводити з терпіння кого небудь, викликати гнів у когось; дражнити, дрочити. || ким, чим. Висміювати когось, беручи до… … Український тлумачний словник
дратуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Зазнавати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; роздратовуватися, злитися. 2) з ким, розм. Навмисне злити, виводити з терпіння кого небудь; дражнитися, дрочитися … Український тлумачний словник
дрочитися — дрочу/ся, дро/чишся, недок., розм. 1) Перебувати в стані роздратування, гострого збудження; зазнавати почуття невдоволення, гніву, злості (про людину); роздратовуватися, злитися. || Кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про тварину). 2) з… … Український тлумачний словник
експлозивний — а, е, лінгв. Такий, під час вимови якого повітря різким поштовхом виривається назовні, створюючи враження вибуху. •• Експлози/вна реа/кція раптовий напад дратівливості та злості … Український тлумачний словник